top of page

Для батьків

«Природа так про все подбала, що ти всюди знаходиш, чому вчитися». Леонардо да Вінчі

Що потрібно для дитини

Щоб Вашій дитині в садочку було комфортно, принесіть їй з дому наступні речі:

  • Зручний і практичний одяг для знаходження всередині садочка. Дитина в цьому одязі буде проводити більшу частину дня, тому важливо, щоб у ній вона відчувала себе комфортно.

  • Тапочки, тобто будь-яке зручне взуття, яке дитина буде носити всередині садочка.

  • Одяг для вулиці - в залежності від пори року. Ми радимо донести один комплект одягу для ігор в пісочниці, де дитина може забруднитися, і другий для прогулянок.

  • Погоду передбачити неможливо, тому буде краще, якщо в кожної дитини буде дощовий плащ.

  • З платтячками і сорочками будь-що може трапитися, тому в шафці повинен чекати комплект запасного одягу.

  • Після обіду лягаємо спати в піжамі!

  • Навіть якщо немає нежиті, носовичок у кишені повинний бути завжди.

​Розклад дня

Протягом дня ми намагаємося розподіляти заняття та гри так, щоб діти могли повністю зосередитися на кожному з них. Звичайно, програма пристосована до пори року, погоди, майбутніх свят (наприклад, Різдва чи Великодня) тощо. Не виключені і екскурсії до лісу, замку, музеїв чи театрів на півдня або навіть на цілий день. Про це батьки, звичайно, будуть повідомлені заздалегідь.

Цей розклад дозволить Вам уявити, як виглядає наш звичайний день. Рано вранці до нас починають приходити перші батьки з дітьми, яких, зазвичай, ми залишаємо в одному класі. В цей час діти просто грають. Пізніше, коли зберуться всі, кожна дитина йде до своєї групи. В першій половині дня на дітей чекають другий сніданок і заняття, пов'язані із загальним розвитком. Обов'язково, якщо дозволяють погодні умови, деякий час ми проводимо на свіжому повітрі. Потім настає обід, після якого частину дітей забирають додому. На тих, що залишаються, чекає післяобідній сон, потім полуденок, самостійні або колективні ігри. Ближче до вечора дітей розбирають батьки, і день у нашому садочку на цьому закінчується.

Для дітей від 2-х років

Два роки - вік, коли психіка дитини повністю відкривається для пізнання світу. Так, раніше йому теж було все цікаво, але дитячя цікавість більше підпорядковувалося інстинктам, ніж розуму. У два роки освоєння простору навколо себе стає свідомим. Психіка дворічного малюка миттєво все вбирає. Нові навички даються дуже легко і запам'ятовуються надовго - фактично, на все життя.

У 2 роки багато дітей вже вміють тримати олівець чи ручку, тому саме час познайомити малюка з творчістю. Познайомте дитину з пластиліном, з олівцями і фломастерами, акварельними і пальчиковими фарбами. Прийшов час познайомитися з конструкторами, що складаються з великих деталей, а також з пазлами.

Дорогі батьки, займайтеся з вашою дитиною якомога більше. У два роки діти в своєму розвитку приблизно однакові, але вже через шість місяців буде дуже добре видно, кому скільки уваги приділяють. Не пропустіть такий благодатний час, коли малюк готовий зрозуміти все, з чим ви його познайомите. Музикальність, відчуття ритму, грамотність, естетичне виховання, а також поняття про відповідальність і обов'язки - все прищеплюється дуже легко, починаючи з двох років.

​Для дітей від 3-х років

Три роки - час, коли багато батьків віддають діточок в дитячий садок. Якщо поруч немає бабусь і дідусів, і немає можливості найняти няню, для працюючої мами іншого варіанту, крім дитячого садка, немає. Непрацюючі мами іноді елементарно втомлюються, і готові відвести малюка на якийсь час в дитсадок, щоб хоч трохи відпочити і зайнятися собою.

Якщо ваша дитина вже цілий рік ходить на розвиваючі заняття, звикла до колективу і не боїться нових людей, швидше за все, їй і в дитсаду буде непогано. Нові обличчя, нові враження, ігри - все це буде в радість. Але якщо ви весь час виховували дитя самостійно, якщо ви бачите, що ваша дитина дуже прив'язана до будинку і до вас, не поспішайте з садком. Психологічний стрес, який малюк відчуває при першому розставанні з мамою, настільки сильний, що може спричинити за собою дуже великі проблеми в майбутньому, особливо у відносинах з однолітками.

Якщо ви вирішили відвести дитину в садок, хоча б деякий час перед цим походіть разом з ним в групи раннього розвитку - заради того, щоб розставання з вами не було таким різким. Є діти, які категорично відмовляються ходити в садок. Якщо кожен ранок починається з істерики, краще переглянути свої погляди щодо цього закладу.

 

Підготовка до школи


Одне з першочергових завдань сім’ї – забезпечити загальну підготовленість дитини до школи. Для цього необхідно сприяти її нормальному фізичному розвитку, виробленню санітарно-гігієнічних навичок, умінь самообслуговування і побутової праці.

Значне місце в родинному вихованні має зайняти процес налаштування дитини на школу, на серйозну навчальну працю, тобто формування її психологічної підготовленості до навчання. Батькам слід пам’ятати, що головним у цій роботі мають стати найрізноманітніші засоби заохочення, а не примусу. Виховну роботу слід будувати на перспективі радісного очікування дня, коли малюк стане школярем; необхідно переконувати його, що навчання в школі – це серйозна праця, у результаті якої він пізнає багато нового.

Важливим завданням у період підготовки дитини до школи має стати виховання в неї почуття відповідальності, самостійності, організованості, готовності трудитися (безперечно, з урахуванням вікових особливостей); формування моральних засад, що передбачає виховання товариськості, готовності поділитися, поступитися, прийти на допомогу іншим.

         Традиційно виділяють три аспекти шкільної зрілості: інтелектуальний, емоційний і соціальний.

         Інтелектуальна зрілість для віку 6-7 років визначається вмінням виділяти фігуру із тла, відтворювати зразок, здатність концентрувати увагу, встановлювати зв’язки між явищами і подіями, запам’ятовувати, ураховується також рівень розвитку тонких рухів руки та їхньої координації.

        Емоційна зрілість – це здатність до ослаблення безпосередніх, імпульсивних реакцій і спроможність довго виконувати не дуже привабливу роботу, тобто розвиток довільності поведінки.

       Соціальна зрілість – це наявність у дитини потреби в спілкуванні з однолітками й уміння підкоряти свою поведінку законам дитячих груп, здатність приймати роль учня, уміння слухати і виконувати вказівки вчителя. Отже, за основу готовності до школи приймається необхідний рівень розвитку дитини, без якого вона не може успішно навчатись у школі.

       Батькам слід пам’ятати, що не кожна дитина може зразу успішно навчатися. Річ у тім, що шлях розвитку кожної дитини індивідуальний. Хтось починає раніше за інших ходити, але потім довго не говорить, хтось, навпаки, не вміє усміхатися, зате починає говорити цілими фразами і добре запам’ятовує букви. Тому до шкільного віку діти мають різний багаж досвіду – знань, умінь, навичок, звичок. Безсумнівно, згодом кожна дитина навчиться читати і рахувати, але до моменту вступу до школи їй важливіше мати не певні сформовані навички, а здатність сприймати і засвоювати новий матеріал, тобто здатність  до навчання.

      Оскільки формування шкільної зрілості, як і загалом увесь розвиток дитини, підкоряється закону нерівномірності психічного розвитку, кожна дитина має свої сильні сторони і зони найбільшої вразливості.

       З метою вивчення потреб, нахилів, інтересів дитини, з’ясування стилю спілкування в родині доцільно проводити анкетування батьків. Батьки можуть заповнювати анкети вдома, на батьківських зборах, під час співбесіди, консультації. 

Оцінити підготовленість своєї дитини до школи батькам допоможе такий тест. 

Чи готова дитина до школи ?

  • Чи хоче Ваша дитина йти до школи?

  • Чи думає Ваша дитина про те, що у школі вона багато дізнається й навчатися буде цікаво?

  • Чи може Ваша дитина самостійно виконувати справу, яка потребує зосередженості, впродовж 30 хвилин (наприклад, збирати пазли)?

  • Чи Ваша дитина у присутності незнайомих анітрохи не соромиться?

  • Чи вміє Ваша дитина складати розповіді за картинкою не коротші, ніж із п’яти речень?

  • Чи може Ваша дитина розповісти напам’ять кілька віршів?

  • Чи вміє вона змінювати іменники за числами?

  • Чи вміє Ваша дитина читати по складах або цілими словами?

  • Чи вміє Ваша дитина рахувати до 10 і в зворотному порядку?

  • Чи може вона розв’язувати прості задачі на віднімання й додавання одиниці?

  • Чи правильно, що Ваша дитина має «тверду руку» (розвинуту дрібну моторику)?

  • Чи любить вона малювати і розфарбовувати картинки?

  • Чи може Ваша дитина користуватися ножицями і клеєм (наприклад, робити аплікації)?

  • Чи може вона зібрати пазли з п’яти частин за хвилину?

  • Чи знає дитина назви диких і свійських тварин?

  • Чи може вона узагальнювати поняття (наприклад, назвати одним словом овочі помідори, моркву, цибулю)?

  • Чи любить Ваша дитина самостійно працювати – малювати, збирати мозаїку тощо?

  • Чи може вона розуміти і точно виконувати словесні інструкції?

   Кожна позитивна відповідь оцінюється  одним балом. Результати тестування залежать від кількості позитивних відповідей на запитання тесту.  Отже, якщо балів:

   15 – 18 – дитина готова йти до школи. Ви не дарма з нею працювали, а шкільні труднощі, якщо і виникнуть, можна буде легко подолати;

   10 – 14 – Ви на правильному шляху, дитина багато чого навчилася, а запитання, на які Ви відповіли “ні”, підкажуть Вам, над чим іще потрібно попрацювати;

   9 і менше – почитайте спеціальну літературу, постарайтеся приділяти більше часу заняттям з дитиною, зверніть увагу на те, чого вона не вміє.

Результати можуть Вас розчарувати. Але всі ми – учні у школі життя. Дитина не народжується першокласником, готовність до школи – це комплекс здібностей, що піддаються корекції. Вправи, завдання, ігри, обрані Вами для розвитку дитини, вона легко і весело може  виконувати з мамою, татом, бабусею, старшим братом – усіма, хто має час і бажання навчатися разом з дитиною. Добираючи завдання, зверніть увагу на слабкі місця розвитку дитини.

 

Якщо хочете дізнатися більше проте як краще пітготувати вашу дитину до школи, завантажте повну версію файлу "Поради батькам щодо підготовки дитини до навчання в школі"

bottom of page